Неділя, 20/08/2017, 02:32
| RSS

КОЛОМИЯ ПЕРЛИНА ПРИКАРПАТТЯ

Головна » Архів матеріалів
« 1 2 3 4 »
Українські Карпати — частина гірської системи Карпат на Заході України. Довжина їх від верхів`їв Сану до витоків Сучави становить 280 км, ширина понад 100 км. Займають територію Закарпатської, частково Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. Площа понад 24 тис.кв.км. Гірські хребти, розділені поздовжніми улоговинами та розмежовані глибокими поперечними долинами, простягаються з північного заходу на південний схід.

Географія

Абсолютні висоти гірської системи коливаються від 120-400 м біля підніжжя гір до 500-800 м у міжгірних улоговинах та 1500-2000 м вздовж основних ... Читати далі »
Переглядів: 1623 | Додав: nad | Дата: 02/03/2010 | Коментарі (1)

Районний центр: (англ. Kolomyiskyi Raion) Коломия

Коломи́йський райо́н утворено у 1939 році. Районний центр — м. Коломия. Коломийщина — своєрідний куточок України, який поєднав у собі Покуття і Гуцульщину. Розташована вона на південному сході Івано-Франківської області; район займає площу понад 1.026 кв.км. Має три селища і 80 сіл. Вигідне географічне розташування, зосередження в районі особливих природних ресурсів зі своєрідною флорою і фауною передгірних районів Карпат, сприятлива екологія, велика кількість пам'яток архітектури різних стилів та епох, приміська заповідна зона, збережені культурні традиції предків, відомі мистецькі осередки і мистецько-фестивальний імідж, а також історична спадщина без сумніву визначають Коломийщину як ... Читати далі »
Переглядів: 2487 | Додав: nad | Дата: 02/03/2010 | Коментарі (0)


Поку́ття (Поку́ттє) — історико-географічна область України, сх. частина сучасної Івано-Франківської області

Основні події

У джерелах 17—18 ст. П. називали пд.-зх. «кут» (звідки й походить назва) Галичини між рр. Дністром, Черемошем та Карпатами, включаючи Гуцульщину, а з 19 ст. — лише рівнинну частину цієї території.

В 1430—31 П. займав господар Молдавії Петро Рареш, якого підтримувала частина українського населення.
... Читати далі »
Переглядів: 1834 | Додав: nad | Дата: 02/03/2010 | Коментарі (0)


Переглядів: 875 | Додав: nad | Дата: 01/03/2010 | Коментарі (0)

Коломийщина – своєрідний куточок України, який поєднав у собі Покуття і Гуцульщину.

Розташована вона на південному сході Івано-Франківської області; район займає площу понад 1.026, місто-41 квадратний кілометр. Межує з Тисменицьким, Тлумацьким, Городенківським, Снятинським, Косівським і Надвірнянським районами. Має три селища і вісімдесят сіл.
Рельєф району неоднорідний: є гориста місцевість, більшість території – рівнинна. Клімат помірно континентальний, вологий із відносно м `якою зимою і помірно теплим літом. Територією району протікають понад два десятки річок і річечок, найбільша з них – Прут із його притоками Пістинькою, Лючкою, Сопівкою, Чорнявою; менші – Опрашина, Ворона, Сербин й інші; через місто протікають Радилівка, Коломийка, Косачівка, Чорний Потік.

Надра району багаті на природний газ, нафту, сірку, торф, ... Читати далі »
Переглядів: 1266 | Додав: nad | Дата: 01/03/2010 | Коментарі (0)

Одяг гуцульський відзначався мальовничістю, кольоритністю і мистецьким смаком. На гуцулові біла, власного виробу сорочка, з переду вишита, пущена по штанях — "портіницях”, звичайно з чорного або крашеного на червоно сукна — зимою білих вовняних "ґачах”, підперезаних широким ременем "чересом” — із різними прикрасами-витисками й "дармовисами”.

На ногах скіряні ходаки-постоли, прив’язані "волоками”, ноги у вовняних панчохах — "капчурах”, обплетені кольоровою волічкою. Через плече перевішена скіряна торба — "тобівка”, завжди прикрашена витисками й мосяжними ґудзиками.

Поверх сорочки "киптар”, кожушок без рукавів, нашитий кольоровими саф’яном із мідяними і мосяжними капелями й ґудзиками, часто ще й прикрашений кольоровою волічкою.

На голові чорна кресаня з "гальоном”, трісунками й павами. На киптарі сердак — "байбарак” із чорного або крашеного сукна, теж пристроєний різними нашивками й кутасами.
У руках легіня був завжди топірець-бартка, чи то "келеф” різно ритовані, у старих палиця — "клєбука”.
... Читати далі »
Переглядів: 1558 | Додав: nad | Дата: 26/02/2010 | Коментарі (0)


Гуцульщина
ГУЦУЛЬЩИНА. Кінець XIX - початок XX ст.
Житловий комплекс. Присілок с. Космач, тепер Косівського району Івано-Франківської області

Для забудови гуцули завжди вибирали найбільш рівні ділянки землі на південних схилах гір. Віддалено одну від одної ставили вони свої садиби ("оседки"), які об'єднували в одне ціле житло та господарські будівлі двору. Єдність та захищеність житлової частини ("хати"), яка в гуцульському житлі була розташована скраю з південного боку і зусібі ... Читати далі »
Переглядів: 1864 | Додав: nad | Дата: 26/02/2010 | Коментарі (0)

У наших горах люди жили з давних-давен. Будували вони собі пристанівок у поточинах, де текла вода і не дуло вітром. Збільшилосі народу в горах, коли наш край зачєла плюндрувати татарва. Тоді наші гори кишіли втікачєми. Найбільше їх крилосі від біди коло найвищої гори. Чорною гора була для втікачів на нових місцєх. Чорною вона була і в очах ворогів, що не могли вони її досігнути, бо там непрохідні пущі стояли. Так і понині називають ту гору Чорною. Втікали суди люди навіть з Києва. Говорили, що найбільше було золотарів, різьбарів, шивкинь, ткачів, кушнірів, майстрів і музик, що сам кнєзь сказав їм в гірських дебрах сховатисі з своїми скарбами. Для свої роботи ці люди доста мали матеріалу. Тогди ще сила тисових лісів росла тут, а дичина волочиласі людим попід ноги. Було з чого майструвати, шити і ткати.

За першим разом татари занадилисі до нас і майже кождої весни та літа нишпорили по наших селах. Людим з гір було небезпечно віходити з своїх схованок. Навіть і ті, що мріяли сі вернути назад додому, лишілисі навічно в горах. Вони розселилисі по гірських закутинах та й взєлисі за ґаздівство. Найбільшим їх богатством став товар. Та хліба гірська землє не могла вродити на всіх. Їго гірські люди шукали по долах. Вони клали на коні свою працу, бо доріг для возів у горах тогди не було, і вандрували по пільних і підгірських селах за хлібом. Вандрівники йшли гуртом. Кождий ґазда мав до того конє, на якому віз сі, ще два-три коні з своїм добром. Всі вони мали зброю, бо ніхто не міг їм ґарантувати щасливу дорогу.

Людий, що мешкали в горах, називали горєнами. Коли їх збільшилосі до того, що в потоках стало тісно, вони сантужилисі на верхи. Тих, що будувалисі по верхах, називали верховинцьими.
... Читати далі »

Переглядів: 1175 | Додав: nad | Дата: 26/02/2010 | Коментарі (0)

Гуцульщина. Не в однієї людини навіть при її згадці радісно заб’ється серце. Закоханий у цей прекрасний і суворий край уродженець Поділля Михайло Ломацький писав, що "тут, у гуцульських горах, як ніде інде, можна почути гомін віків і зачерпнути силу й віру в майбутнє, тут, у зелено-срібних водах озер і рік можна скупати й очистити не лише тіло, але й душу, та карпатським сонцем зігріти її, а, вийшовши на верх Говерли, побачити Бога й почути Його добротливий і ласкавий голос — голос Творця гуцульських гір”.

Творчу наснагу на Гуцульщині черпали Іван Франко, Леся Українка, Михайло Драгоманов, Михайло Павлик, Михайло Грушевський, Антін Крушельниц ... Читати далі »
Переглядів: 2352 | Додав: nad | Дата: 26/02/2010 | Коментарі (0)

1-9 10-18 19-27 28-32
Форма входу
Відправити SMS
Погода
Валюта
Курс долара
Пошук
Календар
«  Серпень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Міні-чат
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 49
Друзі сайту
Статистика
Яндекс цитирования Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0