Коломийщина – своєрідний куточок України, який поєднав у собі Покуття і Гуцульщину.
Розташована вона на південному сході Івано-Франківської області; район займає площу понад 1.026, місто-41 квадратний кілометр. Межує з Тисменицьким, Тлумацьким, Городенківським, Снятинським, Косівським і Надвірнянським районами. Має три селища і вісімдесят сіл.
Рельєф району неоднорідний: є гориста місцевість, більшість території – рівнинна. Клімат помірно континентальний, вологий із відносно м `якою зимою і помірно теплим літом. Територією району протікають понад два десятки річок і річечок, найбільша з них – Прут із його притоками Пістинькою, Лючкою, Сопівкою, Чорнявою; менші – Опрашина, Ворона, Сербин й інші; через місто протікають Радилівка, Коломийка, Косачівка, Чорний Потік.
Надра району багаті на природний газ, нафту, сірку, торф, джерела мінеральної води. Різноманітний рослинний і тваринний світ. Збереглося шість видів рослин, які занесені до Червоної книги України. В урочищі Княждвір знаходить унікальний Тисовий заповідник – найбільший у Європі. На його території діє музей фауни і мінералів Карпат.
Адміністративним, економічним та культурним центром району є місто обласного підпорядкування Коломия. Одне з найдавніших поселень Галичини, воно вперше згадується в письмових джерелах під 1241 роком, хоч, без сумніву, місто засноване набагато раніше, про що свідчать археологічні знахідки в його околицях.
Про багате історичне минуле Коломийщини свідчать пам'ятки архітектури, що збереглися до наших днів. У селах і селищах району є 54 споруди, які цінні своїм стилем, способом будівництва, використанням місцевих будівельних матеріалів. Найважливіші й найдавніші з них — костел бернардинів, келія монастиря і надбрамна дзвіниця у Гвіздці; церква св. Михайла у Великій Кам'янці; дзвіниця XVIII століття і школа-дяківка в Печеніжині; церква Вознесіння Господнього у Струпкові; церква св. Юрія та дзвіниця в Баб'янці; костел — пам'ятка готичної архітектури в Отинії. А чого лише вартує перлина дерев'яної архітектури — Благовіщенська (або Спаська) церква в Коломиї, яка збудована 1587 року, відома ще й своїм чудовим іконостасом та дзвіницею!
Серед пам'яток старовини — величний парафіяльний костел у стилі бароко, який було споруджено 1775 року, військові казарми, ратуша та магістрат, костел єзуїтів, гімназія і скарбничий уряд, будинок товариства "Сокіл" і школа урсулянок, залізничний вокзал та Свято-Михайлівська церква.1855 року збудовано церкву святого Михайла; 1877-го зведено нову ратушу; на цей період припадає спорудження
1892 року завершено будівництво Народного дому; з'являються міські квартали, прикрашені оригінальним вирішенням пам'яток української та західноєвропейської архітектури.2000 року в Коломиї відкрито унікальну архітектурну споруду — музей писанки.
Чого лише вартує Коломийський музей народного мистецтва, в якому зібрано більш як двадцять п'ять тисяч експонатів! Спорудження його будівлі тісно пов'язане з іменем мишинського пароха Йосафата Кобринського.
Щедра коломийська земля на талановитих людей. Багато її вихідців вписали не одну славну сторінку в історію не тільки свого краю, але й України.
У місті над Прутом народилися, жили і творили Микола Верещинський, Андрій Чайковський, Кирило Трильовській, Лев Бачинський, Олена Кисилевська. З Коломийщини вийшли письменники Мирослав Ірчан, Степан Мельничук і Петро Козланюк. На коломийських теренах сформувались як письменники Шевченківські лауреа¬ти Ірина Вільде, Дмитро Павличко, Роман Іваничук. Тарас Мельничук, Василь Герасим'юк, тут працювала народна поетеса Марійка Підгірянка. Ми пишаємося нашими краянами: відомим композитором Анатолієм Кос-Анатольським; українським живописцем і графіком Ярославом Пстраком; публіцистом, літературознавцем і громадським діячем Остапом Терлецьким; сопілкарем-віртуозом Василем Попадюком і поетом піснярем Миколою Бакаєм, заслуженим артистом України Василем Симчичем; академіками Володимиром Грабовецьким, Василем Лизанчуком, Ярославом Жупанським, Михайлом Козаком, докторами наук Володимиром Паньківим та Мирославом Романюком.
Коломийщина дала світові й відомих діячів інших народів, представники яких мешкали в краї. Зокрема, тут народились польські письменники Францішек Карпінський (с. Голосків) та Станіслав Вінценз (с. Слобода). Нині тут встановлено пам'ятні знаки.
У районі функціонують 63 загальноосвітні школи й дві допоміжні школи – інтернати, Коломийське духовне училище, два професійно – технічних училища – Коршівське й Отинійське. В місті 10 загальноосвітніх шкіл і гімназія, вище професійне училище та технічний ліцей, 10 навчальних закладів I-IV рівнів акредитації.
Медичну допомогу населенню Коломийщини надають центральна районна лікарня, Отинійська і Гвіздецька рай лікарні, 15 сільських амбулаторій, 49 фельдшерсько –акушерських пунктів, дермато–венерологічний, фтизіопульмонологічний та онкологічний диспансери, інфекційна й дитяча лікарні, стоматполіклініка, станція швидкої допомоги. Мешканці району, його гості можуть набратися сил і здоров`я, помилуватися гірськими краєвидами й подихати цілющим повітрям в оздоровчих комплексах «Слобода», «Прикарпатські зорі» й інших, які діють у мальовничій Слободі. На Коломийщині діють музеї Мирослава Ірчана в П`ядиках і Олекси Довбуша у Печеніжині, музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського, музей Писанки та музей історії міста – в Коломиї. Коломийський обласний драматичний театр, кінотеатр «Джерело». Культурно відпочити можна відпочити також у парку культури і відпочинку ім. Трильовського, пам`ятці садово – паркового мистецтва, та в парку ім. Тараса Шевченка. Для задоволення духовних потреб жителів району в селах і селищах діють 110 храмів і будинків молитви.
Ось така Коломийщина: багата на історико-архітектурні пам`ятки й історичні місця, мистецькі осередки і навчальні заклади, чудову природу та прекрасних людей.
|
КОЛОМИЯ ПЕРЛИНА ПРИКАРПАТТЯ
