Коломия. Церква "Монастирок" (Спаська, Благовіщення), 1587. Церква має назву "Монастирок" через те, що вона входила колись до комплексу монастиря. У 1589 р. татари зруйнували Коломию, в тому числі і монастир. Церкву невдовзі було відновлено. За легендою, тут молився Богдан Хмельницький і писав свої універсали. Спочатку церква була прямокутною, а у 1709 році до неї прибудували два крила. В інтер'єрі збереглися розписи XVII ст
Благовіщенська церква (1587р.). Місцезнаходження - Коломия, вул.Карпатська, 2
Автор цього фільму пропонує нам перенестись до Коломиї з її особливою архітектурою. Справжньою її перлиною є гуцульська церква в ім’я Благовіщення Пресвятої Богородиці. Глядачам надається можливість побачити один з найстаріших дерев’яних храмів України.
Коломийщина – своєрідний куточок України, який поєднав у собі Покуття і Гуцульщину. Розташована вона на південному сході Івано-Франківської області; район займає площу понад 1.026, місто-41 квадратний кілометр. Межує з Тисменицьким, Тлумацьким, Городенківським, Снятинським, Косівським і Надвірнянським районами. Має три селища і вісімдесят сіл. Рельєф району неоднорідний: є гориста місцевість, більшість території – рівнинна. Клімат помірно континентальний, вологий із відносно м `якою зимою і помірно теплим літом. Територією району протікають понад два десятки річок і річечок, найбільша з них – Прут і
... Читати далі »
Скарбницею коломийського часу є Музей історії міста Коломиї, створений у 1990 році, фактично розвивається в єдиному форматі з розвитком новітньої історії і держави, і міста. Під час непомітна кожному, діяльність музею спрямована на відродження і розвиток культури української нації та культур національних меншин, які проживають в Коломиї, на реалізацію прав громадян на доступ до культурних цінностей і історичної спадщини.
Початок музею був покладений в липні 1990 року тематичною експ
... Читати далі »
Повна назва "Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені отця Йосафата Кобринського". Колекційні збірки установи нараховують понад 30000 експонатів, які представляють собою цінні й рідкісні твори народного мистецтва Гуцульського регіону Захiдної України. У фондовому збереженні предмети трипільської культури, датовані III – IV тисячоліттям до н.е. Основний профіль музею – народне мистецтво гуцулів і покутян ХVІІ – ХХ ст.
... Читати далі »
Музей збудовано в 2000 році в м.Коломия. Центральна частина музею має форму писанки висотою 14 метрів. Це єдиний у світі музей писанкового розпису..
Архітектурна споруда у формі найбільшого у світі писанкового яйця стала візиткою Коломиї. Унікальний музей писанки приваблює відвідувачів з усіх країн. Урочисте відкриття музею "Писанка" відбулося 23 вересня 2000 року, під час Х Міжнародного гуцульського фестивалю. ... Читати далі »
Музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім.Кобринського (вул Театральна, 25, т. 8 (03433) 2-39-12). Ошатний будинок музею побудований 1902р. за проектом архітекторів Л Беккера та Н. Кричковського. Оригінально у формі писаного яйця виконаний Музей Писанки (2000, пр. Чорновола, 436, т. 8 (03433) 2-78-91). Зібрана тут колекція писанок і крашанок вражає уяву: понад 6000 екземплярів не тільки з України, але й Китаю, Франції, Індії, Єгипту, Румунії, Алжиру та інших країн. Музей історії Коломиї вул. Шухевича, 80, т. 8 (03433)
... Читати далі »
Походження назви. Виникнення міста та його історичної назви неодноразово порушувалося вітчизняними і зарубіжними дослідниками. Виділяють 3 умовні групи: 1) гіпотези, побудовані на матеріалі іноземного походження; 2) гіпотези, в основі яких використано штучно підібраний матеріал наукового характеру; 3) гіпотези, побудовані на основі усних народних переказів та легенд. 1) Від латинського слова "colonia"; від власної назви угорського королевича Коломана; від руменського слова "culmen?"; від половецького слова "каламиє"; 2) Існування статуї язичеського ідола Мия, яка, вирогідно, стояла в с.Лючі тепер Коломийського р-ну на місці злиття рр. Пруту і Пістиньки; Вважають, що місто було засноване антами у IV-V ст. н.е.; прив'язування назви міста до солі (згадка 1241 р., королівські прив
... Читати далі »